Австрія. Від давньо німецького «східна держана». Назва Відня походить від імені слов’янського племені видів (німецька назва західних слов’ян, предків сучасних слов’ян, Вони колись населяли всю Східну Німеччину й у XII— XVII ст. були винищені або онімечені). У перекладі слово венда означає «жителі вод, лугів».
Бельгія. У давнину на території сучасної країни жили кельтські племена; звідси і її назва. Брюссель у перекладі означає «будинок, поселення на заболоченому лузі».
Болгарія, Походить від назви тюркського кочового племені болгар, що з’явилося в Уст. на Волзі у VII ст. на Дунаї, де розчинилося в масі слов’ян, передавши їм своє етнічне найменування, але не залишивши помітних слідів у мові.
Ватикан. Від імені пагорба Монтс Витикано, на якому розташована резиденція Папи Римського, глави римсько-католицької церкви. Пагорб же було названо так тому, що на ньому колись пророкували оракули: від латинського — «провіщання», «проротво» .
Велика Британія. Країна бриттів; бритти — «різнокольорові»; названі так за те, що в минулому фарбували свої тіла. Часто Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії називають ще Англією, за назвою основної частини країни. Англія в перекладі — країна англів (англи — давньогерманське плем’я, що в середині V ст. переселилося в Британію; у VІ ст. англи заснували королівство і злилися із плем’ям саксів, утворивши народ англосакси). Походження назви Лондона не встановлено. Угорщина. За назвою угорців (мадяр, угрів), що в ІХ-Х ст. перекочували з Передуралля через південноросійські степи на Дунай і асимілювали місцеві племена. Будапешт одержав свою назву від двох міст, що його утворили, — Буди (слов’янською — «хатина», «курінь») і Пешта («печера»).
Берлін було засновано в XIII ст. слов’янами; назва походить від давньослов’янських слів берми — «калюжа» (болото, обводнене місце), оскільки місто розташоване в межиріччі Ельби й Одеру, у низинній, заболоченій і лісистій місцевості.
Греція. Від назви народу; греки — означає «давні».
Данія. Копенгаген здавна перебував на перехресті торговельних шляхів, що й послужило причиною його найменування; у перекладі — «купецька, торговельна гавань».
Іспанія. Точних даних про походження назви Мадріда немає. Вважають, що вона походить від назви мавританського поселення, заснованого в X ст.; арабське малшрит — «луг» («пасовище»).
Італія. Від імені невеликого народу італів, що колись жив у середній і південній частині Апеннінського півострова. Назва Рима, за однією версією, походить від грецького «течу», тобто «місто на річці» (Тибр; давня назва — Румон); за іншою, місто названо за ім’ям його легендарного засновника Ромула.
Ліхтенштейн. У перекладі — «світлий камінь».
Люксембург. Від німецьких люк — «маленький», бург — «місто»; «маленька фортеця». Так називалася сторожова вежа, побудована римлянами на скелі .Монако. Від грецького «чернець», «пустельник»: у давнину тут на відокремленій скелі розташовувався храм, присвячений Гераклу Пустельнику.
Нідерланди. Від німецьких слів «низинна країна». Голландія — «лісиста країна» (тепер лісу майже немає). Назва офіційної столиці Амстердама в перекладі означає «дамба (гребля) на річці Амстель»; місто розташоване в гирлі р, Амстель. Гаага в буквальному перекладі — «графська огорожа».
Норвегія. Назва давньонорвезька у перекладі «північний шлях», «країна північного шляху». Назва Осло, за однією версією, мовою давніх норвежців означала «божественний гай» (ом — «бог», їй — «гай»), за іншою, вона походить від слова ох — «гирло» і назви річки Лу, в гирлі якої його було спочатку зведено.
Польща. Від назви народу; поляки — жителі рівнини: польською це — «рівнина».
Сан-Маріно. Наприкінці III ст. на одному з островів Адріатики — Арбе — жив муляр Марино, що був відомий виступами проти місцевих феодалів. Рятуючись від їхнього переслідування, він перетнув Адріатичне море й укрився в гірській печері Монте-Титан, де створив громаду вільних мулярів. Після смерті Марино був зарахований до лику святих, а місцевість одержала на його честь ім’я Сан-Маріно.
Фінляндія. Це — «країна фінів»; фіни — «болотні (озерні) люди», «жителі боліт». Фіни інакше називають себе суомі, а країну — Суомен Тасвальта, що в перекладі. означає «країна тисячі озер (боліт)». Назва Ґельсінкі походить від імені давнього на роду
Швейцарія. Від давньонімецького — «скотарство», «молочне господарство». Берн (від німецького — «ведмідь») — «ведмеже місце»: місто розташоване на лісистих схилах Бернських Альп, у яких раніше мешкали ведмеді. Його було засновано в 1191 р. герцогом Бертольдом поблизу замка Найдег, що контролював прохід долиною р. Ааре. За однією версією, Бертольд на місці заснування замка вбив ведмедя й на честь цього дав майбутньому місту найменування Берн (зображення ведмедя містить нинішня емблема міста), за іншою, Берн — німецький варіант назви італійського м. Верона.
Швеція. Назва Стокгольма в перекладі означає «острів у вузькому місці»: місто розташоване на берегах і островах вузького видовженого озера Меларен і протоки, що з’єднує озеро з морем.
Джерело: Цікава географія / Режим доступу / http://geografik.meximas.com/category/uchnivs-ka-storinka/tsikava-geografiya
Немає коментарів:
Дописати коментар