Фармацевтика входить в трійку галузей, що є лідерами за інвестиціями, неістотно поступаючись лише харчовій промисловості. На кожні 100 гривень створеної доданої вартості тут припадає 19 грн капітальних інвестицій. Обсяг інвестицій у фармвиробництво ще не досяг докризового рівня, але рівень їх інтенсивності є вищим, ніж в середньому по галузях економіки України. Фармацевтика в Україні – це галузь, яка розвиває національну економіку. В ній задіяні лише 0,15% працівників від загальної кількості зайнятих, але вони створюють 0,83% ВВП країни і забезпечують 24 млрд грн доданої вартості.
Можна стверджувати, що український фармацевтичний бiзнес подолав кризу 2014 року і стрімко відновлюється. Протягом останніх трьох років індустрія зростала в середньому на 11% в рік, що втричі швидше, ніж економіка України в цілому.
«Українська фарма має колосальний потенціал. Ринок зростатиме не лише кількісно, а й якісно. Ми шукаємо зарубіжних стратегічних партнерів, щоб отримати доступ до сучасних інноваційних технологій. Ведемо переговори з державою, щоб взяти участь в держпрограмах по розробці нових препаратів. За прогнозами, глобальний річний обсяг продажів лікарських засобів до 2024 року зросте з нинішніх $911 млрд до $1,25 трлн. Україна стане частиною цього зростання», – прокоментував голова виконавчої ради керуючої компанії ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» Дмитро Шимків.
У світовому рейтингу експортерів фармпродукції в 2017 році Україна займала 61-у сходинку з показником $0,18 млрд. Це свідчить про значний експортний потенціал української фарми, чиє виробництво сертифіковане за GMP.
У 2018 році українську фармпродукцію продавали до 81 країни світу, в той час як у 2017 році – лише до 50. Обсяги експортних продажів у 2018 році склали $184 млн. Топ-напрямками для експорту фармацевтичної продукції залишаються органічні ринки країн близького зарубіжжя, проте гравці ринку активно освоюють інші регіони, зокрема Близькосхідний, Азійсько-Тихоокеанський та країни Євросоюзу. Протягом 2016-2018 років українські фармвиробники отримали дев’ять сертифікатів GMP від регуляторних органів країн-членів ЄС, що є передумовою виходу на європейські ринки.
НАЙБІЛЬШІ КОМПАНІЇ НА ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ РИНКУ УКРАЇНИ (2018 р.)
Місце | Компанія | Частка на фармацевтичному ринку України, % |
1 | Фармак (Україна) | 5,33 |
2 | Корпорація Артеріум (Україна) | 3,60 |
3 | Teva (Ізраїль) | 3,42 |
4 | Дарниця (Україна) | 3,27 |
5 | Sanofi (Франція) | 3,13 |
6 | Berlin-Chemie (Німеччина) | 3,10 |
7 | Юрія-Фарм (Україна) | 2,39 |
8 | Група компаній «Здоров'я» (Україна) | 2,38 |
9 | Київський вітамінний завод (Україна) | 2,34 |
10 | KRKA (Словенія) | 2,26 |
11 | Дельта Медікел (Україна) | 2,07 |
12 | Кусум Фарм (Україна) | 2,01 |
13 | Асісо (Швейцарія) | 1,97 |
14 | Sandoz (Швейцарія) | 1,93 |
15 | Bayer Consumer Health (Швейцарія) | 1,46 |
16 | Servier (Франція) | 1,45 |
17 | Takeda (Японія) | 1,42 |
18 | Reckitt Benckiser Healthcare International (Велика Британія) | 1,39 |
19 | Борщагівський ХФЗ (Україна) | 1,34 |
20 | Gedeon Richter (Угорщина) | 1,30 |
Головним фармацевтичним центром країни, який демонструє найвищі темпи розвитку галузі, залишається Київ. Найбільшими фармацевтичними підприємствами України є «Фармак», «Артеріум», «Дарниця», «Здоров’я», «Київський вітамінний завод» тощо.
Внутрішній ринок характеризується високим рівнем конкуренції і низьким рівнем споживання лікарських засобів на одну особу. Його зростання сповільнюють низькі доходи населення, висока зарегульованість та незавершеність реформування системи фінансування охорони здоров’я. 99% витрат на лікарські засоби в Україні фінансує безпосередньо населення, в той час як в країнах Європи суттєва частка витрат покривається за рахунок медичного страхування та державних програм. Обсяги споживання ліків на одну особу в Україні складають $73, що приблизно в 10 разів менше, ніж у США. В 2018 році Україна вийшла за цим показником на докризовий рівень 2014 року. Драйвером змін може стати розвиток медичного страхування та програми «Доступні ліки». 
«Фармацевтичні ринки продовжують лишатись одними із найбільш контрольованих з боку державних органів. Особливу увагу розвитку ринків фармацевтики історично приділяє Антимонопольний комітет України. Серед найбільш актуальних питань розглянутих регулятором за останні декілька років, є дистрибуція та реклама лікарських засобів.
Завдяки чому фармацевтика успішна? Розробка ліків — це високотехнологічна сфера, а сама галузь є інноваційною. Ця індустрія створює продукт з довгою value chain і високою доданою вартістю. У 2018 році індустрія створила 24,6 млрд грн ВВП. У деяких країнах (Ірландія, Сінгапур) вона є драйвером зростання економіки та займає істотну частку в ВВП. В Україні фармацевтика могла б бути ще більш помітною, якби держава зробила ставку на індустрії з високою доданою вартістю. Наразі ж є фактори, що стримують зростання галузі, зокрема, – високе оподаткування. Податкове навантаження на галузь в 5 разів більше, ніж на видобувну промисловість і в 18 разів — ніж на сільське господарство.
Однак у фармацевтики є серйозні можливості для зростання. Поточні темпи зростання індустрії та прогнози зростання економіки дозволяють зробити висновок, що галузь продовжить рости. Крім того, відкритий ринок ЄС і націленість українських виробників на отримання сертифікатів GMP створюють можливості для експорту українських ліків в ЄС».
ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» – найбільший національний виробник лікарських засобів у натуральному об’ємі з часткою ринку 14,4%.
Компанія спеціалізується на виробництві твердих лікарських форм, розчинів для ін’єкцій в ампулах, крапель, м’яких лікарських форм, стерильних порошків для приготування розчинів для ін’єкцій та інфузійних розчинів.
Лідерство «Фармацевтичної фірми «Дарниця» забезпечується використанням інноваційних технологій та обладнанням провідних світових виробників Glatt, Fette, GEA, Marchesini, IMA, Uhlmann, Steris, Dagard. Виробництво лікарських засобів відбувається у контрольованих умовах, відповідно до стандартів GMP. Портфель «Фармацевтичної фірми «Дарниця» включає близько 250 найменувань готових лікарських засобів 15 форм.
Стратегічними напрямками досліджень для Компанії є кардіологія, неврологія та пошук рішень для подолання проблем болю. «Фармацевтична фірма “Дарниця» експортує продукцію до 15 країн. У 2018 році «Дарниця» збільшила чистий прибуток на 31,3%, до 449,134 млн грн.
Дешево і сердито: українські бренди техніки витісняють міжнародні
Продажі техніки торгових марок, що належать українським компаніям, ростуть з кожним роком. В окремих сегментах вони повністю домінують над продукцією відомих міжнародних брендів. Але виробляється товар не в Україні, а в Китаї. Що допомагає окремим брендам ставати лідерами і як сьогодні змінюються українські компанії-виробники техніки. Один з українських брендів, які виробляють та продають плазмові телевізори KIVI, вже став гравцем № 1 серед українських брендів. Телевізори KIVI — далеко не єдиний приклад. В країні успішно продаються ще з десяток місцевих брендів, що ховаються під “імпортними” назвами і, як правило, розміщують замовлення на виробництво в Китаї. Так, велику і дрібну побутову техніку роблять Mirta, Saturn і Prime, витяжки — Pyramida, електро – та газові плити — Greta, обігрівачі — Atlantic і Stinex, вентилятори — Vents. Українці в сегмент високотехнологічних виробів зі своїми марками найчастіше не лізуть, вважаючи за краще насичувати національний ринок побутовими приладами. Основний козир такої продукції — демократична ціна. А в деяких категоріях місцеві бренди вже стали №1. Так, наприклад, сталося в сегменті кліматичної техніки, де панує компанія Vents, зареєстрована в Боярці під Києвом, де й розташоване виробництво.
Велика частина техніки вітчизняних брендів виробляється аж ніяк не в Україні, а в Китаї та інших країнах Південно-Східної Азії. Втім, деякі українці стали розміщувати потужності вже і на батьківщині. Так, компанія KTD Group, що випускає товари під маркою Saturn, спочатку всю свою продукцію замовляла в Піднебесній. Але з часом, відкрила завод в Каневі, де тепер робить частину своєї продукції. Своє виробництво в Україні і у компанії Greta, яка збирає в Донбасі (в Дружківці) кухонні плити. 80% комплектуючих Greta закуповує за кордоном. При всьому цьому українці примудрилися не тільки завоювати свій ринок, а й вийти за межі країни. Так, з 200 000 плит, які Greta виробляє за рік, приблизно 70 000 піде в країни Балтії, Польщу, Румунію, Чехію та Угорщину.
Промисловість — це одна з провідних галузей соціально-економічного комплексу Кіровоградської області, на яку припадає 20,7 % валового суспільного продукту. Промисловий комплекс охоплює 13 провідних галузей.
