23.01.2021
Тема: Лікарські форми. Настоянки. Настої та відвари. Мазі. Порошки. Сиропи. Соки з лікарських рослин. Екстракти
Добрий день! Сьогодні ви маєте більш детально познайомитися з ФОРМИ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ З РОСЛИН!
Кожний заготівельник повинен знати не тільки, як збирати лікарські рослини, а й як готувати з них ліки. Найчастіше для внутрішнього вживання, а іноді й для зовнішнього застосування з рослин готують відвари.
Відвари бувають двох видів: одні “тривалі”, з попереднім (близько доби) настоюванням лікарської сировини в холодній воді, в якій її потім кип’ятять, а інші — легші, коли певну дозу рослини заварюють, як чай, і не кип’ятять, а лише настоюють у теплому місці протягом 15—20 хвилин.
Ці обидва види відварів проціджують і зберігають для регулярного вживання не довше як одну добу в прохолодному місці.
Дозу трави позначають так: 20,0—200,0, що означає: 20 г лікарської сировини на 200л окроропу. Бувають і інші дози: 15,0, що означає 45 г; 10,0, або 10 г\ 5,0, або 5 г.
Крім відварів, в особливих випадках роблять і настої, коли рослину (завжди подрібнену) настоюють на холодній воді протягом 6—8 годин, потім настій проціджують і зливають у скляну посудину.
Настойку, латинською мовою тинктуру, не треба сплутувати з настоєм, бо лікарську сировину в цьому випадку настоюють не на воді, а на спирті. В даному випадку цифра, наприклад, 25,0 означає, що на 100 г спирту беруть 25 г рослини.
При домашньому приготуванні настойки замість спирту застосовують горілку, але беруть її в два рази більше ніж спирту.
Настоювати лікарську сировину треба в теплому місці протягом 8—10 днів і зрідка збовтувати. Перш ніж настоювати траву або коріння, їх треба подрібнити. Готову настойку проціджують і зливають у флакон.
Екстракт з рослини, якщо нема приготованого в аптеці, замінюють у народі простим відваром, але згущеним у гарячій печі до половини, причому часто відвар випаровують у закритій посудині (в горщику, накритому покришкою, яку замазують тістом). Так готувати екстракт необхідно при використанні ефіроолійних рослин. Дози вживання екстрактів домашнього приготування завжди повинні дорівнювати дозам аптечних настойок.
Порошки готують найчастіше в металевому посуді (замість аптечного фарфорового). Рослинну сировину товчуть, поки вона не перетвориться на борошно. Зберігати порошок треба, в добрезакупореній скляній посудині, вживати його краще свіжо приготованим.
Мазі готують на основах, найчастіше таких, як свинячий внутрішній витоплений жир (смалець з нутряку), який легко всмоктується в штару людини, та коров’яче (несолоне) щело або вазелін (найкраще жовтий). В основу кладуть порошок з рослини або екстракт (згущений відвар) чи настойку, або ж СВІЖИЙ СІК. Останні три форми важче змішати з основою, ніж порошок. їх потрібно старанно й тривалий час вмішувати, поки не захолоне розігріта перед цим основа.
Доза приготування здебільшого — 1 і 4, тобто 1 частина рослини на 4 частини основи.
Свіжий сік. Доза вживання його завжди дорівнює дозі настойки. Зберігати йога можна, додавши 20% спирту, а для деяких рослин — від ЗО до 70%.
Приготування ліків з рослинної сировини
Відеоекскурсія на виробництво "Ліктрави"
Щоб перевірити свої знання - виконайте завдання тесту:
Зараз зима і нас активно намагаються затягнути у свої тенета ковід, грип, ГРВІ, тому не зайвим буде приготувати собі та родині профілактичний засіб. Тож спробуйте!
При грипі та застуді лікарські рослини найчастіше використовуються у вигляді чаїв, настоїв, настоянок. Також можливі інгаляції за умови відсутності високої температури. Фітотерапія має м’яку дію, не викликає звикання та практично не має побічних ефектів. Тому рослинні препарати можна застосовувати не лише дорослим, а й дітям.
Чебрець має протизапальну, протимікробну та потогінну дію. Рослина відома як ефективний відхаркувальний засіб: вона швидко та легко допомагає очистити легені від слизу. Завдяки своїм цілющим властивостям чебрець лікує захворювання горла, запальні процеси легень, бронхів, верхніх дихальних шляхів.
Для профілактики застуди та грипу спробуйте вживати ароматний чебрецевий чай. 1 ч. л. сухої трави заливають окропом, накривають і настоюють протягом 10–15 хвилин.
При болях у горлі чи запаленнях дихальних шляхів рекомендуються інгаляції. У миску з окропом додають 2–3 ст. л. сухої трави або кілька крапель ефірної олії, нахиляються над мискою, накриваються рушником та вдихають цілющі пари чебрецю протягом 10–20 хвилин.
БУЗИНА
При грипі, бронхіті, трахеїті, хронічних захворюваннях верхніх дихальних шляхів рекомендується вживати настій із квіток бузини. 1 ст. л. сухих подрібнених квіток заливають склянкою окропу. Настоюють 20 хвилин, проціджують і приймають по 2 ст. л. 5–6 разів на день за 20 хвилин до прийому їжі.
Корінь солодки відрізняється сильною протизапальною дією, він підвищує імунітет та підтримує нормальний функціональний стан слизової оболонки бронхів. Рослина має потужний антивірусний ефект і результативно лікує грип та важкі форми застуди, виводячи з організму токсини, продукти розпаду речовин та зайвий слиз із легенів.
Щоб приготувати цілющий настій на основі солодки, 10 г коренів висипають в емальований посуд, заливають 200 мл окропу, щільно закривають кришкою та тримають на пару 20 хвилин. Настоюють відвар протягом години, проціджують та остуджують. Вживають по 1 ст. л. 4–5 разів на день.
Цілющі властивості ехінацеї виявляються у протизапальній та протимікробній дії. Рослина є дієвим засобом підвищення імунітету. Вона повертає сили при фізичній перевтомі та після перенесених хвороб. Профілактичне застосування ехінацеї знижує ризик захворювання грипом чи застудою, а вживання рослини під час хвороби скорочує термін недуги.Восени, взимку та навесні рекомендується чай з ехінацеї. 2 ч. л. трави заливають 0,5 л окропу та настоюють 40 хвилин. Для профілактики простудних захворювань достатньо вживати по чашці на день. А щоб використовувати чай як лікувальний засіб, дозу збільшують у три рази.
21.01.2021
Тема: Фотоквест "Моя Україна"
Loading...
16.01.2021
Тема: Ознайомлення з умовами проведення масових заходів. Підготовка до участі в конкурсах дослідницького характеру
Заняття відбудеться у онлайн-форматі у сервісі GOOGLE-MEET за посиланням: https://meet.google.com/kdp-eueo-tzs
Додатково на допомогу:
Для додаткового ознайомлення посилання на умови конкурсів:
- Умови проведення обласного конкурсу "Вчимося досліджувати та охороняти природу"
- Умови проведення обласного етапу Всеукраїнської трудової акції "Дослідницький марафон"
- Умови проведення обласного етапу Всеукраїнського екологічного конкурсу "Мала річка моєї батьківщини"
- Положення про Всеукраїнський конкурс дослідницько-експериментальних робіт із природознавства «Юний дослідник»
- Положення про Всеукраїнський конкурс винахідницьких і раціоналізаторських проектів еколого-натуралістичного напряму
- Тимчасові умови проведення Всеукраїнського конкурсу винахідницьких і раціоналізаторських проектів еколого-натуралістичного напряму у 2020-2021 навчальному році (вікова категорія від 16 до 23 років)
14.01.2021
Тема: Підготовка електронного каталогу-визначника лікарських та рідкісних рослин
Добрий день! Перед тим, як перейти до освоєння нової теми - нагадайте за допомогою вправ лікарські рослини, що є поширеними у нашому регіоні.
Протягом усього часу ви фіксували і робили фото лікарських рослин нашої території, зокрема під час дослідницьких експедицій вздовж річки Плетений Ташлик, визначали їх назви. Прийшов час зібрати їх в одному місці, а саме сформувати електронний каталог, що надалі може слугувати і визначником.
Заповніть форму, прикріпіть фото рослин:
З результатом, а саме із сформованим каталогом визначником можна познайомитися за посиланням:
(Виконала Бурлуцька Дарія)
Наступне заняття відбудеться згідно розкладу у онлайн-форматі у сервісі GOOGLE-MEET за посиланням: https://meet.google.com/kdp-eueo-tzs
09.01.2021
Тема: Складання календаря збору лікарських рослин
Найдорожчим надбанням людини є здоров'я, а тому наш обов'язок берегти та зміцнювати його. Бути молодим та здоровим допоможуть лікарські рослини. При самостійному збиранні лікарських рослин необхідно дотримуватися певних термінів та правил збору, так як, тільки в певний час рослина володіє всіма необхідними для лікування властивостями, а зберегти їх можна лише при правильному збиранні та зберіганні.При збиранні рослин необхідно знати:
- Які частини того чи іншого виду лікарської рослини мають застосування в народній медицині;
- В який час повинен проводитися збір і як саме технічно він виконується;
- Як повинна сушитися рослина;
- Які заходи повинні бути прийняті для кращого збереження заготовленого матеріалу.
Кількість діючих речовин, що містяться в лікарських рослинах, в різні періоди росту та розвитку буває неоднаковою і коливається, тому час збирання лікарських рослин залежить від часу найвищої концентрації вмісту в них діючих речовин. Так, якщо потрібна вся рослина, її збирають на початку цвітіння, у такий же час збираються і рослини, від яких вживаються всі надземні частини - трава. Збір листя здійснюється, як правило, перед цвітінням, за винятком "мати-й-мачухи" яку збирають після цвітіння. Корені, кореневища та бульби збирають восени, коли в рослині припиняється сокорух або ранньою весною до початку його. Насіння і плоди - у період їх повного дозрівання, за деякими винятками. Збір надземних частин рослини, особливо квітів, має здійснюватись у суху погоду і по висиханні роси, бо тільки так вдається при сушінні зберегти у частин рослини їх природний колір.
Перелічимо та запам'ятаємо тепер правила збору окремих частин рослин:
- Бруньки збирають ранньою весною, в період набухання, до їх розпускання. Соснові бруньки зрізують з гілок ножем, дрібні (наприклад, березові) зрізують разом з гілками. Сушать їх розстеляючи тонким шаром, у добре провітрюваних приміщеннях. Висушені гілки обмелюють або бруньки обривають руками.
- Кору збирають у період посиленого весняного сокоруху, до розпускання листя. Роблять два півкільцевих надрізи ножем на відстані 20-30 см, з'єднують двома повздовжніми надрізами і знімають кору частинами у вигляді жолобків. Кора знімається зі стовбурів і гілок (крушини), а у дуба - тільки з гілок. Кору сушать на сонці, під навісами або в закритих провітрюваних приміщеннях.
- Листя збирають у період бутонізації, цвітіння рослин, іноді у фазі плодоношення. Товсті соковиті черешки, які не містять корисних речовин (мати-й-мачуха), видаляють, оскільки вони ускладнюють сушку. Дрібне шкірясте листя (брусниця) зрізують разом з гілочками, а потім відділяють листя. Сушать в тіні під навісами, в закритих приміщеннях, на горищах, розклавши тонким шаром.
- Квіти збирають в період повного розпускання, іноді в стадії бутонізації. Сушать в тіні, іноді в затемненому приміщенні (волошки).
- Трави збирають в період повного цвітіння або бутонізації, зрізуючи всю надземну частину на рівні нижніх листків, у рослини з жорсткими стеблами (полин, череда) збирають окремо листя і квітучі верхівки. Сушать у тонких пучках, підвішуючи їх на протязі, або розкладають тонким шаром у затінку на добре провітрюваному місці, наприклад, на горищі.
- Плоди та насіння збирають у період повної зрілості, а іноді трохи недозрівшими (шипшина) в тому випадку, якщо при повному дозріванні плоди осипаються, або, стають м'якими, мнуться при зборі. Соковиті плоди збирають вранці або ввечері, так як при денному зборі в сильну спеку вони швидко псуються. Перед сушінням їх вялять на сонці протягом 1-2 днів, а потім сушать при температурі 70-90° в печах. Мити плоди перед сушінням не можна.
Перед сушінням сировину сортують, видаляючи частини інших рослин. Розкладають рослини тонким шаром, перемішують 3-4 рази на день (крім квіток). Сировина повинна зберігати зелений колір, не пересихати. Сушку закінчують, коли листя і квіти легко розтираються в порошок, стебла ламаються з характерним тріском, коріння ламаються, але не гнуться, ягоди при стисканні в руці розсипаються.
Суху сировину зберігають в мішечках з тканини, паперових пакетах, коробках, банках. Пахучі лікарські рослини потрібно зберігати окремо від непахучих. Сухі ягоди гігроскопічні, тому їх краще тримати в сухому місці на протязі в паперових пакетах. Сировина повинна перебувати окремо від речовин зі специфічними запахами - гасу, нафталіну і т. п. Зазвичай термін зберігання квітів, трави та листя не перевищують 1-2 років, а коренів, кореневищ, кори - 2-3 років.
БЕРЕЗЕНЬ
Береза – бруньки
Брусниця – листя
Сосна – бруньки
КВІТЕНЬ
Береза – бруньки
Брусниця – листя
Горец Зміїний – кореневища
Дуб – кора
Калина звичайна – кора
Лапчатка прямостояча – кореневища
Мучниця звичайна – листя
Оман високий – кореневища з корінням
Папороть чоловіча – кореневища
Сосна – бруньки
Тополя чорна – бруньки
ТРАВЕНЬ
Адоніс весняний – трава
Бepeзa бородавчата – листя, бруньки
Багна болотна – гілки з листям
Брусниця – листя
Вівчарська сумка-трава
Глід червоний – квіти, плоди
Дуб – кора
Дягиль лікарський – коріння
Калина звичайна – кора
Конвалія травнева – трава, листя, квіти
Копитень європейський – листя
Кропива двудомная – листя
Крушини ломка – кора
Крушини ольховідная – кора
Кульбаба лікарська – трава, коріння
Мати-й-мачуха – квіти, листя
Мучниця звичайна – листя
Окопнік лікарський – коріння
Папороть чоловіча – кореневища
Первоцвіт весняний – листя, квіти
Пирій повзучий – кореневища
Півонія – коріння
Плаун булавовидний – трава
Подорожник звичайний – трава
Смородина чорна – листя
Сосна лісова – хвоя, бруньки
Тополя чорна – бруньки
Фіалка триколірна – трава
Хвощ польовий – трава
Хрін звичайний – коріння
Черемшина – квіти, плоди
Ялиця сибірська – бруньки, хвоя
ЧЕРВЕНЬ
Адоніс весняний – трава
Багна болотна – гілки з листям
Белена чорна – листя
Береза бородавчата – листя, бруньки
Буркун лікарський – трава
Вахта трилистна- листя
Вівчарська сумка – трава
Волошка синя – квіти
Глід червоний – квіти, плоди
Горец пташиний – трава
Дягиль лікарський – коріння
Зозулинець – клубнекорні
Золототисячнік малий – трава
Кмин звичайний – трава
Конвалія травнева – трава, листя, квіти
Копитень європейський – листя
Кропива двудомна – листя
Кульбаба лікарська – трава, коріння
Липа сердцевидна – квіти
Лопух великий – коріння
Мати-й-мачуха – квіти, листя
Папороть чоловіча – кореневища
Пастернак посівний – трава
Подорожник великий – листя
Подорожник звичайний – трава
Полин гіркий – листя
Пустирник п’ятилопатевий – трава
Ромашка запашна – квіткові кошики
Сосна лісова – хвоя, бруньки
Суниця лісова – плоди, листя
Тимьяна повзучий – трава
Фіалка триколірна – трава
Хвощ польовий – трава
Хрін звичайний – коріння
Черемшина – квіти, плоди
Чистотіл великий – трава
Чорниця – листя
СЕРПЕНЬ
Адоніс весняний – трава
Аїр болотний – кореневища, трава
Багна болотна – трава
Безсмертник піщаний – суцвіття
Буркун лікарський – трава
Валеріана лікарська – корені, кореневища
Вівчарська сумка – трава
Глід червоний – квітки, плоди
Горобина звичайна – плоди
Деревій звичайний – трава
Дягиль лікарський – коріння
Золототисячнік малий – трава
Календула лікарська (нігтики) – суцвіття
Калина звичайна – кора, плоди
Калина звичайна – плоди
Кіпр вузьколистий – трава
Кмин звичайний – плоди
Коров’як скіпетровидний – вінчики квітів
Кропива двудомна – листя
Кульбаба лікарська – трава, коріння
Лопух великий – коріння
Материнка звичайна – трава
Мати-й-мачуха – квіти, листя
Морква посівна – насіння, коренеплоди
Мучниця звичайна – листя
Папороть чоловіча – кореневища
Петрушка городня – трава, коріння
Плаун булавовидний – спори, трава
Подорожник великий – листя
Полин гіркий – трава
Ромашка запашна – квіткові кошики
Синюха блакитна – кореневища з корінням
Сосна лісова – хвоя, бруньки
Фіалка триколірна – трава
Хвощ польовий – трава
Хміль звичайний – шишки
Хрін звичайний – коріння
Цибуля ріпчаста – цибулина
Часник посівний – цибулини
Черемшина звичайна – плоди
Чистотіл великий – трава
Чорниця – плоди
Шипшина коричнева – плоди
ВЕРЕСЕНЬ
Валеріана лікарська – кореневища з корінням
Вівчарська сумка – трава
Вільха сіра – шишки
Горобина звичайна – плоди
Деревій звичайний – трава
Дягиль лікарський – кореневища з корінням
Журавлина – плоди
Календула лікарська (нігтики) – суцвіття
Калина звичайна – плоди, кора
Капуста
Кмин звичайний – трава
Кропива двудомна – листя
Крушини проносна (жостер) – плоди
Кульбаба лікарська – коріння
Лапчатка прямостояча – кореневища
Лопух великий – коріння
Морква посівна – насіння, коренеплоди
Мучниця звичайна – листя
Папороть чоловіча – кореневища
Первоцвіт весняний – кореневища з корінням
Петрушка городня – трава, коріння
Плаун булавовидний – спори
Подорожник великий – листя
Полин гіркий – трава
Ромашка запашна – квіткові кошики
Синюха блакитна – кореневища з корінням
Фіалка триколірна – трава
Хвощ польовий – трава
Хміль звичайний – шишки
Хрін звичайний – коріння
Цибуля ріпчаста – цибулина
Цикорій дикий – коріння
Шипшина коричнева – плоди
Щавель кінський – кореневища та коріння
Ялівець звичайний – шишкоягоди
ЖОВТЕНЬ
Валеріана лікарська – кореневища з корінням
Вільха сіра – шишки
Горец Зміїний – кореневища
Дягиль лікарський – кореневища з корінням
Журавлина – плоди
Калина звичайна – плоди, кора
Кульбаба лікарська – коріння
Лапчатка прямостояча – кореневища
Мучниця звичайна – листя
Папороть чоловіча – кореневища
Первоцвіт весняний – кореневища з корінням
Пирій повзучий – кореневища
Цикорій дикий – коріння
Шипшина коричнева – плоди
Щавель кінський – кореневища та коріння
Ялівець звичайний – шишкоягоди
Немає коментарів:
Дописати коментар